Як відомо, Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР / ОЕСD) в 2014 році запроваджено проект з розробки заходів протидії розмиванню податкової бази та виведенню прибутку – BEPS (від англ. «Base erosion and Profit Shifting)
Проект BEPS передбачає розробку багатостороннього механізму боротьби з умисним зменшення податкової бази та переміщенням прибутку до країн з більш сприятливим режимом оподаткування.
Обов’язкове впровадження Україною стандартів протидії BEPS передбачено ст.350 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
З 1 січня 2017 року Україна офіційно приєдналась до проекту BEPS.
Країни-члени Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР / ОЕСD) та країни, які самостійно приєднались до участі у проекті BEPS досягли важливого успіху у напрямку збільшення податкової прозорості, спрямованої на спільну міжнародну боротьбу з ухиленням від сплати податків і незаконним приховуванням незадекларованих доходів в зарубіжних фінансових установах.
ОЕСD розроблено і впроваджено Єдиний Стандарт Звітності (Common Reporting Standard, CRS) для автоматичного обміну інформацією про фінансовий статки клієнтів банків з метою оподаткування.
Країни G20 та країни, які самостійно приєднались до проекту BEPS, активно впроваджують ці стандарти в роботу банківської системи.
Фінансові установи (банки, інвестиційні установи, брокери і страхові компанії) країн-учасниць починаючи з 1 січня 2016 року відповідно до стандарту CRS повинні консолідувати таку інформацію про своїх клієнтів:
- ім’я, прізвище / найменування (юридичної особи)
- ідентифікаційний номер або номер платника податків
- дата і місце народження (фізичних осіб)
- громадянство, адреса проживання, країна податкової резиденції
- номер рахунку
- баланс рахунку на дату закінчення року
- сума процентів, дивідендів та іншого доходу одержаного протягом звітного року
- сума доходу від продажу або погашення фінансових інструментів протягом звітного року.
Для бенефіціарів, кінцевих власників банківських рахунків:
- ім’я, прізвище, дата народження
- громадянство, адреса проживання, країна податкової резиденції
- номер платника податків.
Відомо, що станом на 3 серпня 2017 цей стандарт CRS вже впроваджено в 50 країнах світу.
Правила автоматичного обміну інформацією визначають податкове резидентство і доміциль, як постійне місце проживання контролюючих осіб і кінцевих власників рахунків у банках, з метою направлення фінансової інформації в державні фінансові органи країн – учасників.
Кожна країна має свої правила для визначення податкового резидента, з якими можна ознайомитися на порталі автоматичного обміну інформацією ОЕСР.
Фізичні особи визначаються податковими резидентами країни за ознакою народження, постійного проживання або центру своїх інтересів (на приклад – працевлаштування, знаходження сім’ї).
Як правило, суб’єкт господарювання вважається податковим резидентом в країні, якщо відповідно до законодавства цієї країни (включаючи податкові конвенції) він сплачує або має сплачувати податки стосовно свого доміцилію, місця розташування управління або місця реєстрації.
У разі подвійної резидентності, остаточне вирішення спірних випадків подвійного резидентства у податкових цілях міститься в податкових конвенціях (якщо вони застосовуються).
Такий суб’єкт господарювання, як «партнерство», «партнерство з обмеженою відповідальністю» або аналогічне юридичне об’єднання, яке не має місця резидентності для цілей оподаткування, розглядається як резидент країни, в якій знаходиться її фактичний орган управління. Наприклад, якщо у партнерства існує два партнера, один з яких є фізичною особою – резидентом України, а інший – фізичною особою – резидентом Великобританії, кожний з них має сплатити податки відповідно за законів країни свого резидентсва. При цьому, резидентність партнерства буде визначатись місцем реєстрації такого партнерства.
Перший автоматичний обмін інформацією серед країн –учасниць заплановано на 30 вересня 2017 року за звітний 2016 рік. Надалі, щорічно, 30 вересня зібрані дані направляються до Міністерств фінансів або фіскальних служб відповідних держав-учасників. В свою чергу, фіскальні органи країн учасниць здійснюють щорічний обмін інформацією між собою. Така система дозволить фіскальним органам стежити за змінами в доходах клієнтів, а також за зміною податкового резидентства та вчиняти відповідні фіскальні примусові дії передбачені нормативно-правовими актами.
Наразі, Україна ще не запровадила на національному рівні стандарту CRS для автоматичного обміну інформацією і фіскальні органи направляють запити вибірково, але це питання буде врегульовано найближчим часом. Однак, з боку іноземних банків, розташованих за кордоном, українці вже отримують запити щодо декларування статків, або наявність закордонного рахунку у своїх деклараціях про майновий стан і надання такої декларації на запит банку.
Впровадження стандарту CRS автоматичного обміну інформацією вимагає певних законодавчих змін, зокрема, в частині розкриття даних про стан рахунків фізичних осіб, а також технічного оснащення каналів зв’язку для безпечної передачі даних.
Проте, українська банківська система тісно пов’язана з великими міжнародними банками і фінансовими установами, які вже впровадили CRS, а отже українським клієнтам таких банків та установ, які представлені в Україні, слід очікувати вимоги надання інформації про контролюючих осіб і кінцевих власників рахунків раніше, ніж Україна зможе впровадити стандарт CRS.
Ми радимо українцям вже зараз відповідально ставитись до декларування своїх доходів, щоб наперед подбати про документальне підтвердження походження своїх доходів, а також своїх витрат.