За порушення законів з питань оподаткування застосовуються такі види юридичної відповідальності:
- Фінансова (передбачена Податковим кодексом України – ПКУ)
- Адміністративна (передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення – КУпАП)
- Кримінальна (передбачена – Кримінальним кодексом України КК)
Кожен вид юридичної відповідальності має свої особливості застосування, у тому числі мають різні строки давності.
Фінансова відповідальність
За встановленим у ст. 102 ПКУ правилом, строк, протягом якого податкові органи можуть притягнути до відповідальності платників податків за податковими правопорушення становить:
1095 днів (3 роки)
від останнього дня граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом чи з моменту фактичного подання декларації.
При поданні уточнення до декларації строк поновлюється. Тобто 1095 днів обчислюється з моменту подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації.
Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. (ст. 102 ПКУ).
Строк давності не застосовується (ст. 102.2 ПКУ), тобто грошове зобов’язання нараховується або провадження у справі про стягнення податку розпочинається в будь-який час, у разі:
- податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов’язання, не було подано;
- посадову особу платника податків (фізичну особу – платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов’язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.
Строк давності зупиняється (ст. 102.3 ПКУ), тобто не нараховуйтеся протягом періоду існування наступних обставин і поновлюється із їх усуненням:
- контролюючому органу згідно з рішенням суду заборонено проводити перевірку платника податків;
- платник податків перебуває поза межами України, якщо таке перебування є безперервним та дорівнює чи є більшим за 183 дні.
Види фінансових санкцій за порушення порядку сплати ПДФО, передбачені ПКУ:
|
Стаття ПКУ |
Порушення |
Санкція |
|
Неподання, подання з порушенням установлених строків, подання не в повному обсязі, із недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань та/або до зміни платника податків |
Штраф 510 грн., а при повторному правопорушенні протягом року – у розмірі 1 020 грн. |
|
|
Оформлення документів, що містять інформацію про об’єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків або з використанням недостовірного реєстраційного номера, крім випадків, визначених у п. 119.2 ПК |
Штраф 170 грн. |
|
|
Самостійне визначення контролюючим органом податкового зобов’язання платнику податків із таких підстав: – неподання податкової декларації у встановлений строк (пп. 54.3.1 ПКУ); – порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків, підтверджені даними податкових перевірок (пп. 54.3.5 ПКУ) |
Штраф у розмірі 25 % суми визначеного податкового зобов’язання, а при повторному визначенні контролюючим органом податкового зобов’язання із цього податку протягом 1 095 днів – у розмірі 50 % зазначеної суми |
|
|
Несплата узгодженої суми грошового зобов’язання в строки, установлені ПК |
Штраф при затриманні сплати: – до 30 календарних днів включно, що настають за останнім днем сплати грошового зобов’язання, – у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу; – більше 30 календарних днів – у розмірі 20 % такої суми |
|
|
Ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків |
Штрафи у розмірі: – 25 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету; – 50 % зазначеної суми – при повторному вчиненні правопорушення протягом 1 095 днів; – 75 % зазначеної суми – при вчиненні аналогічного правопорушення протягом 1095 днів у третій раз і більше |
|
|
Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами ПКУ. |
||
Відповідно до пп. 1.6 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, на платників військового збору розповсюджуються ті ж податкові зобов’язання що і при сплаті ПДФО. Тому відповідальність за порушення порядку сплати військового збору та сама, що й при аналогічних порушеннях за ПДФО.
Необхідно пам’ятати, що окрім накладання штрафів різновидом фінансової санкції є нарахування пені. Відповідно до ст. 129 ПКУ, пеня встановлюється у відсотках до своєчасно несплаченого податкового зобов’язання, що стало податковим боргом, або до податкового зобов’язання, нарахованого самим платником податків або контролюючим органом.
При порушенні порядку сплати ПДФО та/або військового збору, пеня нараховується з розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний день нарахування доходів на користь платників податків – фізичних осіб.
Формула обчислення пені:
П = SНД х Кд : 100% х UНБУ х 1,2 / Д
Де: П – сума пені що нараховується на фактично погашену суму податкового боргу;
SНД – фактично погашена сума податкового боргу;
Кд – кількість днів затримання сплати податкового зобов’язання;
UНБУ – більша з дисконтних ставок НБУ, яка діяла на день виникнення податкового боргу чи на день його погашення;
1,2 – Коефіцієнт для розрахунку 120% річних;
Д – кількість днів у році.
Притягнення платника податків до фінансової відповідальності не звільняє е звільняє від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності (за наявності відповідних підстав) (ст. 112 ПКУ).
Адміністративна відповідальність
До адміністративної відповідальності може бути притягнуто за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян. Санкція за дане правопорушення: попередження або накладення штрафу від 34 грн. до 51 грн. Суб’єкти відповідальності посадових осіб підприємств, установ і організацій та громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності ( ст. 1634 КУпАП ).
За ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.
Заходи адміністративного впливу застосовуються:
- виключно за результатами перевірки контролюючими органами;
- до посадових осіб суб’єкта господарювання, а не до самого суб’єкта (як у випадку з фінансовою відповідальністю);
- з урахуванням строків давності, передбачених ст. 38 КУпАП – 2 місяців.
Кримінальна відповідальність
Кримінальна відповідальність застосовується у разі вчинення суспільно небезпечного діяння, в даному випадку – несплати податків на значну суму.
Санкція за ухилення від сплати податків, відповідно до ст. 212 КК України встановлюється у відповідності до розміру несплачених податків, а саме ухилення від сплати податків:
- у значних розмірах (понад 960 500 грн.) карається штрафом від 17 000 грн. до 34 000грн. або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Строк давності – 2 роки.
- у великих розмірах (понад 2 881 500 грн.) – карається штрафом від 34 000грн. до 51 000грн. з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Строк давності – 2 роки.
- в особливо великих розмірах (понад 4 802 500 грн.) – карається штрафом від 255 000 грн. до 425 000грн. з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Строк давності – 10 років.
Особа, яка вчинила зазначені вище правопорушення, може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо до її застосування сплатить податки та відшкодує державі збиток за їх несвоєчасну сплату (сплатить штраф і пеню) – ч. 4 ст. 212 КК України.
Якщо у Вас виникли будь-які питання щодо розглянутих у цій статті питань, будь-ласка зв’яжіться із нами. Контактні деталі ви можете знайти на сторінці Контакти.
Підготовлено Крихтіною Євгенією